09.06.2016

Поняття корупції, види та заходи застереження

            Корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

Закон України «Про боротьбу з корупцією» визначає коло осіб, які несуть відповідальність за корупційні дії. Відповідно до ст. 3 цього закону:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;

ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);

д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;

е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;

є) члени Національного агентства з питань запобігання корупції;

ж) члени Центральної виборчої комісії;

з) поліцейські;

и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;

2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;

б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);

в) представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно доЗакону України "Про державну службу";

3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.

 

            Що ж до проявів корупції, які найчастіше мають місце у нашому повсякденному житті, то вони наступні:

Хабарництво -  обіцянка, пропозиція чи надання якої-небудь переваги, яка належним впливає на дії чи рішення посадовою особи.

Здирництво – примушення громадянина платити гроші чи надавати інші цінності в обмін на дії чи бездіяльність посадової особи.

Протекціонізм  - надання ресурсів громадянами, які належить до якоїсь певної привілейованої групи.  

Кумівство – висування родичів на державні посади, надання їм пільгових послуг та ресурсів; Обман – це поведінка, спрямована на отримання власної вигоди чи вигоди для третьої сторони шляхом обману громадянина чи юридичної особи;

Розтрата бюджетних коштів – крадіжка ресурсів особами, які мають владу або контроль над чим-небудь цінним.

Зловживання владою – участь у домовленостях, придбанні посади чи отриманні комерційного інтересу, що є несумісним з офіційним статусом та положенням.

 

Щоб подолати корупцію, важливо знати не тільки те, де вона існує, але й причини що породжують її. Умовно причини корупції можна поділити на: інституційні та суспільні.

Інституційні причини корупції сприяють виникненню та процвітанню такого ганебного явища, як корупція. Можна назвати такі основні причини

  • · широкі повноваження посадових осіб, 
  • · недостатня гласність та прозорість їхньої діяльності, 
  • · не достатня підзвітність, яка веде до створення стимулів діяльності чиновників та недостатність силових заходів протидії з боку компетентних правоохоронних органів.

Суспільними причинами корупції є: терпимість громадян до проявів корупції, а також особиста лояльність до посадовців та примирення з беззаконням.

Основні заходи щодо протидії корупції та здійснення антикорупційного контролю

  • · спостереження за поведінкою, службовими контактами державних службовців тощо;
  • · періодичне вивчення документів щодо діяльності державного службовця за певний період часу;
  • · визначення кола посадових осіб та громадян, з якими державний службовець з корисливих спонукань контактує в процесі роботи, встановлення осіб, з якими такі контакти здійснюються систематично;
  • · проведення співбесід з державним службовцем, його керівником, колегами органу виконавчої влади з певного кола питань;
  • · проведення планових перевірок діяльності державного службовця, оцінка законності та обґрунтованості його дій;
  • · аналіз даних оперативного, статистичного та інших видів обліку;
  • · моніторинг конкретних управлінських процедур, прийняття рішень, у зв’язку з якими найчастіше здійснюються корупційні правопорушення, поведінки посадових осіб, які відіграють певну роль у прийнятті таких рішень.


Практичні поради щодо запобігання та протидії корупції

1. Станьте прикладом для інших, демонструйте своєю поведінкою, що Ви не будете ані терпіти, ані підтримувати корупцію.
2. Негайно припиняйте спроби корупції і повідомляйте про такі спроби контактним особам з питань запобігання корупції, а також керівництву.
3. Якщо у Вас з’являється відчуття, що Вас хочуть попросити про послугу, що йде в розріз з Вашими обов’язками, покличте когось зі своїх колег у якості свідка.
4. Працюйте так, щоб Вашу роботу можна було в будь-який момент перевірити.
5. Чітко розділяйте службову та приватну сфери свого життя.

Перевіряйте, чи немає конфлікту інтересів між Вашими службовими обов’язками та приватними інтересами. 
6. Допомагайте розкривати випадки корупції. інформуйте контактних осіб з питань запобігання корупції та своє керівництво, якщо Ви помічаєте ознаки корумпованої поведінки інших осіб.          
7. Допоможіть своєму органові визначити недосконалі організаційні структури, механізми в яких можуть виникати прояви корупції. 
8. Проходьте відповідні курси підвищення кваліфікації з питань превентивних заходів проти корупції.

9.Вас вже втягнули до корупції? Звільніться від постійного страху перед викриттям! Відкрийте інформацію самі. Якщо ваша інформація допоможе повністю виявити існуючу проблему, то це пом’якшить відповідальність.