02.07.2018

ВИПРОБУВАННЯ ПРИ ПРИЙНЯТТІ НА РОБОТУ

Відповідно до  ст. 24 Кодексу  законів про працю України  працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення  органів Державної фіскальної служби про прийняття  працівника на роботу згідно із постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

      Правовідносини, пов’язані із встановленням працівнику випробування при прийнятті на роботу, врегульовано статтями 26 – 28 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

       Статтею 26 КЗпП України встановлено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. При прийнятті на роботу з випробуванням важливу роль відіграє факт ознайомлення працівника з наказом чи розпорядженням, на яких він проставляє свій підпис.

     В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

     Статтею 27 КЗпП України визначені строки випробування при прийнятті на роботу. Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців.

     Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

     До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини. Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

      Як передбачено ст.28 КЗпП України, коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

     У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

      У відповідності зі ст. 26 КЗпП України, випробування не встановлюється при прийнятті на роботу для таких категорій працівників: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством .

 

За   юридичними консультаціями та роз’ясненнями Ви можете звернутись до Миколаївського бюро правової допомоги за адресою: вул..Незалежності,71 смт Миколаївка. Телефон: (04857) 2-20-00